Булінг (від англ. Bully – насильник). Погодьтеся, страшно звучить? Але справа навіть не в звучанні, а в тому, що це явище має надзвичайно негативні наслідки.
Скільки разів життя підлітків було знівечене через те, що «звичайні учні школи» вирішили запостити в свій профіль соціальної мережі смішний контент про однокласника чи «розібратись» після уроків. Щоб дізнатися більше,як почувається дитина, яку цькують у школі, рекомендуємо вам почитати книги :
• «Виставлю тебе на Фейсбук», Катаріна Соломун , вікова категорія 10+
• «Скелет без шафи», Оксана Лущевська , вікова категорія 9+
• «Помста», Юлія Чернієнко , вікова категорія 12+
Детальніше почитати анотації до книг ви можете за посиланням https://bokmal.com.ua/books/nesterpna-zhorstokist-yunosti-pidlitkovi-knigi-pro-buling/
Де зароджується булінг?
Помилково вважати, що булінг зароджується у школі. Виховання в родині - ось де може початися повільне, але цілеспрямоване формування характерної поведінки дітей. Часто найближче оточення, навіть не усвідомлюючи наслідків, зводить підґрунтя для майбутньої агресивної поведінки своїх дітей. Аналогічна ситуація й з дитсадочком — це чи не перше місце, де відбувається пряма дитяча взаємодія і виникають конфліктні ситуації, які можуть засіяти перші зерна непорозумінь.
Що ж варто робити?
Вчителям — вчасно реагувати, моніторити ситуації та намагатися не допускати будь-яких проявів словесної, фізичної чи іншої агресії в учнівському колективі. Корисно налагоджувати комунікацію з класними колективами, не відгороджуватися від спілкування. І вразі потреби залучати психологів, соціальних педагогів. Не слід забувати, що й сам вчитель може стати об’єктом булінгу.
Батькам — приділяти більше уваги своїм дітям, не вибудовувати бар’єрів спілкування; поважати особистий простір свого чада, але й не бути байдужими до їхнього життя, особливо в період дорослішання, коли світ сприймається надто гостро. Не ігнорувати тривожні дзвіночки, у вигляді надмірної роздратованості чи, навпаки, апатичності дитини; різкої зміни настрою; небажання відвідувати навчальний заклад; проблем зі здоров’ям, які пояснюються психосоматичним станом. Корисними можуть бути такі собі «книги зустрічей родини», котрі сприяють згуртуванню сім’ї, виробленню родинних традицій, цікавих та корисних спільних звичок.
Одноліткам — не мовчати та не бути глухими до друзів чи знайомих, які опинилися в складних обставинах цькування. Не відмовляти у допомозі та не нехтувати нагодою звернутися по допомогу до дорослих.
Формула «пробачити» чи «перетерпіти» не спрацьовує, адже тривалий булінг небезпечний своїм підступним «ефектом майбутнього», що може призвести до заниженої самооцінки, негативного сприйняття себе, однолітків, довколишнього світу, надмірної стриманості у вираженні почуттів, страху дорослого життя, а отже унеможливить повноцінне включення особистості в соціум.
Часто трапляються випадки, коли агресор не здогадується, що його слова чи дії ранять жертву, і вважає їх «дружніми жартами». Для того , щоб розуміти різницю між першим і другим, та не образити свого друга - пройди тест та дізнайся «Наскільки ти хороший друг?» https://www.stopbullying.com.ua/test_choice
Немає коментарів:
Дописати коментар
Залиште, будь ласка, коментар. Мені цікава ваша думка!